«Сподіваємось, що ситуація стабілізується, але очікуємо на найгірше»: наслідки обміління Дніпра для екосистеми острова Хортиця

Фото: Panoptikon

Висушена заплавна частина, знищені гнізда водоплавних птахів та назавжди втрачені комплекси водної рослинності, що занесені до Зеленої та Червоної книги України, – все це є наслідками екоциду, який спричинено підривом Каховської ГЕС російськими військовими.

Наслідками екологічного лиха для заповідної частини острова Хортиця та можливими прогнозами на майбутнє із журналістами Паноптикону поділився в. о. сектору охорони природи Національного заповідника «Хортиця» Михайло Муленко.

Виконувач обов'язків сектору охорони природи Національного заповідника «Хортиця» Михайло Муленко Фото: Panoptikon

За словами Михайла Муленка, ситуація на Хортиці напряму залежить від ситуації у Каховському водосховищі: «Внутрішні водойми всі були запитані від води Дніпра. На величезне щастя, вода вийшла разом із рибою, тобто у нас на цей час не зафіксовано ні скупчення риби в ізольованих водоймах, ні явищ задухи».

Підрив дамби з подальшими наслідками завдав шкоди птахам, які за словами Муленка, гніздились на цій території.

«Всі водоплавні птахи на гніздівлю прилітали сюди, на Хортицю, бо ці водойми були дуже привабливими для них. Взимку вони зосереджувались при відльоті на підгодівлю. На жаль, гнізда птахів, що вже встигли загніздитися загинуть разом з яйцями та пташенятами. За прогнозами, дорослі птахи відкочують у парк Енергетиків та на острів Сагайдачного де є вода. У нас їх вже не буде», – зазначив Михайло Муленко.

Крім того, від обміління повністю можуть зникнути й унікальні рослини, – каже Михайло Муленко.

«Водно-болотні комплекси водної рослинності, які занесені до Зеленої та Червоної книги України зараз знаходяться на суходолі. За сучасних погодних умов вони швидко висохнуть і загинуть. Вони не підлягають відновленню, бо їх не можна викопати та пересадити. Це неможливо технічно з урахуванням їх біології», – зазначає Муленко.

Чого варто очікувати після висихання води

Спостерігаємо за розвитком цих подій. Очікуємо на найгірше, але сподіваємось, що ситуація більш-менш стабілізується. Найгірше те, що вони (мулисті ґрунти, – ред.) почнуть швидко висихати, а вони дуже легкі і підвернені вітровій ерозії. Це означає хмари смердючого пилу, що будуть розноситися територією міста та області. Крім того, у цих водоймах до та за радянських часів внаслідок сільськогосподарської діяльності та стікання води, на дні накопичувались пестициди та важкі метали.

Однак, ці ґрунти дуже плодючі та можуть засіятися трав’янистою рослинністю, яка виросте та буде стримувати пил. Як воно буде – покаже час. Наразі розглядаємо питання про штучне засівання ґрунтів. Ніхто не був готовий до такого.

Мулисті ґрунти Фото: Panoptikon

Про туристичний потенціал у майбутньому

Ми зараз бачимо відкриті кам’яні «колеса» (величезні кам’яні коси, – ред.) на Дніпрі, вздовж узбережжя міста та острова Хортиці. За інформацією, яку наводив краєзнавець Яків Новицький у кінці ХІХ початку XX сторіччя, острів Хортиця можна було повністю обійти навколо по периметру пішки по піщаним косам. Мабуть, така ситуація буде повторюватися, тому що є таке поняття як «мертвий об’єм водосховища» (12,7 м, – ред.). Зараз цей рівень пройдений і є ще нижчим. Це буде річище річки Дніпро, яке йде під правим берегом водосховища: Нікополь, Марганець, Херсонська область. І це буде річки Конка, яке починається в районі Малокатеринівки і йде під лівим берегом, повз Кам’янки-Дніпровської, Енергодару та інші. Посередині них буде пустеля. Я сподіваюсь що туристична складова або не зміниться, або може навіть збільшитися. Насправді ми бачимо таку картину, яка була колись.